 Сьогодні єдиний день у році, повноправним господарем якого є бабак. Але найцікавіше, що не за якісь там особливі заслуги, а просто тому, що так історично склалося і, що саме 2 лютого — День бабака. Бабака звуть Філ. Живе він у Пенсільванії. І його робота полягає в тому, щоб відкинути тінь. Ось така нелегка доля у простого американського гризуна. Головний американський чотириногий метеоролог Філ живе у власних апартаментах — спеціальному окремому будиночку — в Панксатоні. Місто налічує всього 6 тис. жителів, проте його слава «столиці весни» гримить на все Штати. Прогнози чотириногого оракула збуваються менш ніж у половині випадків, але в США це в будь-якому разі відмінний привід розвіятися: День бабака став справжнім національним святом на зразок нашої Масляної і незмінно супроводжується вуличними млинцями, конкурсами і танцями. Але апофеозом свята, зрозуміло, стане виповзання розбудженого від зимової сплячки Філа з його нори. Будити метеоролога для його «хвилини слави» будуть почесні члени Клубу бабака у традиційних фраках і циліндрах. День бабака, завезений в Америку німецькими переселенцями, святкується з 1887 р. Традиція сягає корінням до німецьких обрядів. Правда, в них брав участь не бабак, а борсук, і за поведінкою тварин стежили не в лютому, а в березні. Звичай був імпортований переселенцями в США. До середини 80-х років XIX століття День бабака був тільки прикметою, але 2 лютого 1886-го в містечку Панксатоні в штаті Пенсільванія в місцевій газеті з’явилася жартівлива замітка: «Сьогодні День бабака, і, згідно з даними, отриманими нашими кореспондентами, звірок не побачив свою тінь. Значить, скоро настане весна». У статті також було вказано найкраще місце, де бабак найточніше пророкує погоду, — Індича гірка на околиці міста. У наступному році 2 лютого там зібрався цілий натовп місцевих жителів, бажаючих дізнатися прогноз погоди. Потім редактор міських новин Клаймер Фріс, знову ж жартома, оголосив про створення панксатонського Клубу бабака. На початку 1888 року для бабака побудували будиночок на Індичій гірці. В Україні зараз «діють» два бабаки-"метеорологи" — слобожанський Тимко (живе на біостанції Харківського національного університету ім. В.Каразина в с. Гайдари, Харківщина) і галицький Мишко (з 2009 р. живе у Львівському дитячому еколого-натуралістичному центрі).
Напевно, просто всім нам хочеться у щось вірити. Ось і віримо ми сонному бабаку, який дарує нам надію на якнайшвидшу весну. А, адже, крути-ні крути, весна завжди приходить у свій час, треба лише трохи почекати і вона вже витатиме в повітрі!
У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх любителів цих народних традицій. Бажаємо всім нам гарної погоди, гарного настрою і доброго здоров’я! З Днем бабака! |
