 Зима, традиційно - час веселих ігор, гулянь, катань на гірках і, звичайно, улюбленого свята. Але головне - пам'ятати про обережність. Тим більше, коли справа стосується дитини. Адже веселощі веселощами, а ризик отримання травми взимкузростає в рази. Отже, як уберегти чадо від зимових травм, і що потрібно знати про першу допомогу?
Забої.
Найбільш «попу лярна» травма у дітей в зимовий час. Рухова здатність не втрачається, але різкий біль і припухлість забезпечена. Що робити? Малюка - на руки і додому, на хвору ділянку - холодний компрес, після - візит до лікаря.
 Вивихи.
Перша допомога в такій ситуації - консультація лікаря. Самостійно вправляти вивихнуту кінцівку категорично не рекомендується. Закріпіть вивихнутий суглоб (обережно!) Фіксуючою пов'язкою, і до лікаря. Причому, зволікати не варто - інакше вправити суглоб назад буде важко через сильного набряку. А затиснений між кістками нерв або посудина може і зовсім призвести до паралічу.
Ознаки вивиху: нерухомість і неприродне положення кінцівки, сильний біль в суглобі, набряк.
Найпоширеніший вид зимового вивиху у дітей - вивих плечового суглоба. Рентген необхідний для виключення прихованого перелому. Процедура вправляння суглоба через її хворобливості проводиться під місцевим наркозом.
 Травма голови.
Череп малюка в юному віці ще не настільки міцний, як інші кістки, і навіть, здавалося б, дріб'язкова падіння може стати причиною дуже небезпечної травми. Тому в обов'язковому порядку на катки і гірські схили надягайте малюкові захисний шолом.
Якщо травма все ж таки трапилася, удар припав на область носа, і пішла кров - схиліть голову дитини вперед, прикладіть хустку зі снігом, щоб зупинити кров і запобігти попаданню крові в дихальні шляхи. При падінні дитини на спину і ударі потилицею, простежте - чи немає під очима темних симетричних кіл (це може стати ознакою перелому основи черепа). І пам'ятайте, травма голови - це привід для негайного звернення до лікаря.
 Розтягнення зв'язок.
Для такої травми досить невдало стрибнути або підвернути ногу.
Симптоматика: гострий біль, поява припухлості через деякий час, болючість ділянки навпомацки, іноді посиніння хворого ділянки, біль при русі.
Як бути? Покладіть дитину (природно, в приміщенні), на хвору ділянку прикладіть холодний компрес на 15 хвилин, потім - хрестоподібну пов'язку з бинта. Для виключення тріщини або перелому слід обов'язково відвідати травмпункт і зробити рентген.
 Струс мозку.
Визначити струс не так вже й складно, основні ознаки - втрата свідомості, нудота, слабкість, розширені зіниці, утруднена орієнтація в просторі і концентрація на чому-небудь, бажання спати, загальмованість. Чекати кілька днів (поки «пройде») не варто! Негайно вирушайте до лікаря, навіть якщо ознаки не такі вже і явні - струс мозку не завжди супроводжується втратою свідомості.
 Пошкодження зубів.
Під час гри або падіння зуб може зміститися, зламатися або зовсім випасти. Але якщо вибитий зуб ви помітите відразу, то зсув - тільки через кілька днів, коли виникне нарив в місці пошкодження. При пошкодженні кореня зуб може почорніти і розхитатися. Якщо малюк пошкодив ясна - прикладіть лід, щоб зняти припухлість. При їх кровоточивості - прикладіть (і притисніть між яснами і губами) марлю, змочену в холодній воді. Якщо зуб постійний, до стоматолога слід бігти якомога швидше.
 Обмороження - пошкодження тканин організму під впливом холоду. У такої травми існує 4 ступеня важкості. Найбільш часті причини обмороження - тісне взуття, слабкість, голод, екстремальна температура, тривала нерухомість.
Ознаки 1-го ступеня: оніміння, блідість шкіри, поколювання. Швидко надана допомога допоможе уникнути серйозних проблем: відвести дитину додому, переодягнути, зігріти обморожені ділянки шляхом розтирання вовняною тканиною або масажу теплими руками.
Обмороження 2-4 ступеня у дитини - рідкість (при наявності нормальних батьків), але інформація про них і першої допомоги зайвою не буде (як відомо, всяке трапляється).
Ознаки 2-го ступеня: крім попередніх симптомів, освіта наповнених рідиною бульбашок.
При 3-й: бульбашки з кров'яним вмістом, втрачена чутливість на обморожених ділянках. При 4-й: різке посиніння пошкоджених ділянок, розвиток набряку при зігріванні, утворення пухирів на ділянках з меншим ступенем обмороження. При ступені обмороження з 2-го по 4-ю слід доставити дитину в тепле приміщення, зняти всю промерзлу одяг (або зрізати), категорично виключити швидке зігрівання (це посилить некроз тканин), накласти пов'язку (1-й шар - марля, 2- й - вата, 3-й - марля, потім клейонка), далі зафіксувати уражені кінцівки за допомогою дощечки і бинтів, і чекати лікаря. Поки їде доктор, можна дати гарячого чаю, судинорозширювальної (наприклад, но-шпи) і знеболюючого (парацетамолу). Обмороження 3-4 ступеня - привід для негайної госпіталізації.
 Переохолодження.
Загальний стан організму, що характеризується зниженням температури тіла і пригніченням функцій організму від впливу низької температури. 1-й ступінь: температура - 32-34 градуси, блідість і «гусяча» шкіриа ускладненість мови, озноб. 2-й ступінь: температура - 29-32 градуси, уповільнення пульсу (50 уд / хв), синюшний відтінок шкірного покриву, зниження тиску, ускладнене дихання, різка сонливість. 3-й ступінь (найнебезпечніший): температура - менше 31 градуса, втрата свідомості, пульс - близько 36 уд / хв, нестабільне дихання. Переохолодження (не плутати з обмороженням!) може відбутися від попадання в холодну воду, від голоду, сильної слабкості, мокрого одягу, легкого / тісного взуття та одягу. У дитини переохолодження настає набагато швидше, ніж у дорослого. Що робити? Швидко доставити дитину додому, переодягнути в сухе, укутати теплою ковдрою. Так само, як і у випадку з обмороженням - ніяких інтенсивних розтирань, теплого душу, гарячої ванни або грілок! Щоб уникнути внутрішніх крововиливів і порушень роботи серця. Після укутування - дати гаряче пиття, оглянути кінцівки і обличчя на предмет обморожень, оцінити пульс і дихання, викликати лікаря. Щоб знизити ризик переохолодження, одягайте малюка на вулицю багатошарово (не один товстий светр під пуховик, а 2-3 тонких), обов'язково годуйте його перед вулицею, стежте за температурою вух та носа.
 Переломи.
На жаль, не рідкість під час зимових ігор, невдалого катання з гірок і навіть просто прогулянки по слизькій дорозі. Що робити: в першу чергу, зафіксувати кінцівку в двох суглобах - над і під ділянкою ушкодження, накласти холодний компрес, накласти джгут - перетягнути (щільно) кінцівку за допомогою, наприклад, ременя. Рухи при переломі заборонені - дитину слід віднести до приміщення і викликати швидку. Якщо є підозра на травму шийного відділу (або спини) - слід зафіксувати шию за допомогою щільного коміра і покласти дитину на тверду поверхню.
Удар бурулькою.
Якщо дитина у свідомості - віднести додому, укласти на ліжко, обробити рану (обов'язково накласти пов'язку), оцінити характер травми і викликати лікаря (або відвезти до лікаря). Якщо дитина без свідомості, то не слід її рухати до приїзду швидкої допомоги (якщо має місце травма хребта, то рух загрожує серйозними наслідками). Завдання батьків - стежити за пульсом і диханням, накласти пов'язку при кровотечі, повернути головку на бік, якщо є блювота.
 Прилипання язика до металевих предметів.
Кожна друга дитина, згідно зі статистикою, хоча б раз у житті експериментує з облизуванням металу на морозі (гойдалки, перила, санки та ін.). Ні в якому разі не намагайтеся «відірвати» дитину від металу! Заспокойте дитини, зафіксуйте його голову і полийте теплої води на язик. Звичайно, доведеться просити допомоги у тих, хто поруч - дитину не залишиш одну, приклеєну до гойдалок. Вдома після вдалої «відстиковки» обробіть рану перекисом водню, притисніть стерильний тампон при кровотечі. Якщо воно триває більше 20 хвилин - вирушайте до лікаря.
Щоб не довелося надавати дитині першу допомогу, пам'ятайте основні правила зимових прогулянок:
- Одягайте малюкові взуття з рельєфною підошвою або спеціальні накладки «антилід».
- Не водіть малюка на прогулянку хворим, ослабленим і голодним.
- Чи не гуляйте в місцях можливого падіння бурульок.
- Уникайте слизьких ділянок дороги.
- Учіть дитину правильно падати - на бік, чи не виставляючи вперед руки, групуючи і згинаючи ноги.
- Забезпечте дитину екіпіровкою при катанні на ковзанці, з гірки, на схилах.
- Не допускайте катання малюка з гірки «в натовпі» - вчіть дотримуватися почерговості катання.
- Захищайте шкіру обличчя дитячим кремом.
- І головне - не залишайте малюка без нагляду!
|
