 Дифтерія – небезпечна хвороба, яка викликається особливим мікробом, дифтерійною паличкою. Там, де вона оселилася, виникає специфічне запалення і утворюються сіро-білі нальоти - своєрідна плівка. Спеціалісти розрізняють дифтерію зіву, носа, глотки, очей, вуха. Найпоширеніша дифтерія зіву (майже в 98% випадків).
Потрапивши в організм людини, дифтерійні палички швидко розмножуються і виробляють дуже небезпечну мікробну отруту – токсин. Саме він призводить до порушення діяльності серцево-судинної та нервової систем, нирок тощо. У хворих на дифтерію найчастіше уражається м’яз серця (дифтерійний міокардит).
Міокардит – найчастіша причина смерті при дифтерії.
Навіть при використанні найсучасніших препаратів 3-4% хворих врятувати не вдається.
За своїми першими ознаками дифтерія зіву майже нічим не відрізняється від звичайної ангіни – червоне горло, біль при ковтанні, слабкість, втрата апетиту. Дифтерія гортані через декілька днів від початку позначається сиплим голосом, а дифтерія носа – гнійно-кров’яними виділеннями з носа та утворенням кірочок, що утруднюють носове дихання.
Якщо своєчасно не розпізнати хворобу та не ввести рятівну протидифтерійну сироватку стан хворого може різко погіршитися.
Якщо ви або ваші близькі за недужали і є найменша підозра на ангіну, вимагайте термінового обстеження.
Найчастіше збудник дифтерії проникає в організм повітряно-крапельним шляхом. При розмові, чиханні, кашлі хворий виділяє навколо себе безліч мікробів, якими дихають інші люди. Ці мікроби осідають також на білизні, посуді, книжках, іграшках, інших предметах, від яких також можна заразитися. Але можна заразитися і від носія бактерій, який зовні цілком здоровий і почувається добре. Такі люди дуже небезпечні.
Дифтерія належить до інфекцій, від яких ефективно можна захиститися лише профілактичними щепленнями.
Оскільки впродовж багатьох років щеплення проти дифтерії робилося виключно дітям, нині хворіють переважно дорослі (80%) та діти старшого віку, не щепленні або неправильно щеплені проти дифтерії у перші роки життя.
Перше щеплення проти дифтерії лікарі рекомендують робити, коли дитині виповнюється З місяці.
Коли дитині виповниться 4 та 5 місяців, знову відвідайте лікаря. Щеплення треба повторити.
У 2 роки, а потім у 6, 11 та 14-15 років – нові щеплення. Обов’язкові вони і для дорослої людини — через кожні 10 років життя.
Особливо обережними мають бути ті батьки, які через різноманітні життєві обставини часто перевозять своїх дітей. Така дитина тривалий час може лишатися не щепленою.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: ПРОПУЩЕНЕ ЩЕПЛЕННЯ АБО ЗРОБЛЕНЕ НЕВЧАСНО ЗВОДИТЬ НАНІВЕЦЬ РЕЗУЛЬТАТИ ПОПЕРЕДНІХ.
Для створення імунітетного бар’єра на шляху розповсюдження інфекції обов’язкове максимальне охоплення дітей та дорослих щепленнями. Це – захист кожного окремо і всіх разом.
За висновками експертів ВООЗ, будь-яку інфекцію можна перемогти і стати на заваді епідемії тільки тоді, коли щеплено 95% населення. Щеплення проти дифтерії роблять у всіх лікувально-профілактичних закладах.
Раз і назавжди всі повинні зрозуміти, що в питанні «щеплювати чи не щеплювати» альтернативи нема.
|
