 При знайомстві дітей дошкільного віку з традиціями українського народу, не можна оминути увагою щедрівки та колядки. Вони як вишиванка - є генетичним кодом нашого народу. Колядки – найдревніший фольклорний жанр. Вони бережуть у собі пам’ять старої родоплемінної доби і пов’язані з зимовим поворотом сонця на літо, яке називали святом Коляди. Святкували його 25 грудня (за старим стилем), коли ніч була найдовшою.Природа у цей час ніби завмирала. Вважалося, що сонце з’їдав злий Корочун-темне слов’янське божество. Богиня неба Коляда народжувала нове сонце-маленького Божича. Наші далекі предки намагалися захистити новонародженого. Вони виконували різні магічні дії, які стали основою народного свята Коляди. Донині колядники ходять із сонцесяйною "звіздою", що символізує небесне світило. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, будили господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці величальні пісні на честь народження нового Сонця стали називати колядами, або колядками. Різдвяні колядницькі ватаги під час обходів дворів вшановували всіх членів родини. Вони виконували величальні пісні господареві, господині, їхнім дітям, хлопцеві, дівчині. Зичили їм щастя, здоров'я. Через тиждень після коляди (різдва) 31 грудня (за ст.ст.), або 13 січня (за н.ст.), відзначали щедрий вечір, приурочений до зустрічі нового року.
Основною подією Щедрого вочора та Нового року в Україні було щедрування, яке супроводжувалося обов’язковим обходом хат із побажанням людям щастя, здоров'я і добробуту в Новому році. Щедрівок починають співати рівно в північ перед Новим роком. Колядки завжди й обов’язково співають хором, а щедрівки можуть виконуватись і сольно. Ці обрядові пісні виконуються лише в певний період - на різдвяно-новорічні святки. Скажімо, колядки співають, починаючи з Різдва до Водохрещ, тобто з 7 по 19 січня (в деяких регіонах цей термін коротший - до старого Нового року). Натомість щедрівки виконуються лише протягом тижня - від Нового року й до Водохрещ. Святкувала вся родина Центру розвитку дитини. Від найменших до найстарших. І колядки були - як же без них. І щедрівки. І самколики отримали від Господяря (Яцимон О.А.) та Господині (Прудиус Ж.В.). І Гості були (Рабченко Л.С., Рековець М.Ю., Шалуха Д.Д., Ховрич А.Д., Лазаренко О.І., Найда В.П.), і Кізонька (Потапенко І.М.), і Циганка (Якушева О.В.). Музичний супровід - Яворська М.А. Допомогли вивчити колядку, щедрівки - батьки, вчителі-логопеди та вихователі. Святкуємо - бо ми того варті. Більше фото тут.
|
