 Дослідженнями встановлено, що старші дошкільнята із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня значно відстають від однолітків, які розвиваються нормально у оволодінні навичками зв'язного монологічного мовлення. В цих дітей відмічаються труднощі планування розгорнутих ви-словлювань та їх мовного оформлення. Для їх висловлювань (переказ, різні види оповідань) характерні: порушення зв'язності і послідовності викладення, смислові пропуски, лексичні труднощі, низький рівень фразового мовлення, значна кількість помилок при побудові речень. Ці труднощі необхідно враховувати в процесі організації та проведення корекційних занять з навчанню дітей розповідання. Робота з розвитку зв'язного мовлення впливає на мовленнєвий і розумовий розвиток дітей, і отже, навчання носить корекційно-розвивальний характер. Тому навчання з розвитку зв'язного мовлення розділене поквартально та відбувається за трьома основними напрямками:
- Складання повних речень, спочатку простих, а потім складних конструкцій.
- Ігри, вправи з розвитку діалогічного мовлення, включення в розмову розгорнутих фраз.
- Вправи в з розвитку зв'язного описового розповідного мовлення.
Всі заняття з навчання дітей описово-розповідного мовлення відбу-ваються з поступовим ускладненням, за принципом "від простого до складного":
- розповіді дітей за зразком;
- розповіді на основі сприйняття;
- розповіді по пам'яті;
- розповіді за уявою.
Вимоги, які пред'являються до дітей у мовній діяльності:
- усвідомленість, тобто повне розуміння того, про що вони говорять;
- повнота передачі, тобто відсутність, що порушують логіку викладу пропусків;
- послідовність;
- широке використання словника, синонімів, антонімів тощо;
- правильний ритм, відсутність тривалих пауз;
- культура мовлення в широкому сенсі слова: правильна, спокійна поза під час висловлювання, звернення до слухачів, інтонаційна виразність мови, достатня гучність, виразність мовлення.
Форми організації навчання зв'язного мовлення дітей із загаль-ним недорозвитком мовлення можуть бути різними:
- заняття,
- гра,
- екскурсії,
- спостереження.
Ці форми можуть використовувати й батьки при виконанні завдань логопеда. При проведенні домашніх занять використовуються такі прийоми, як пояснення, питання, мовної зразок, демонстрація наочного матеріалу, вправи, оцінка мовної діяльності тощо. Під час занять необхідно постійно створювати такі ситуації, які спонукали б дитину до продукування мовних висловлювань, розвивали бажання поділитися своїми враженнями, розповісти про події у своєму житті.
Методика застосування різних прийомів і сам їх вибір зазнають змін на різних етапах навчання залежно від поставлених завдань, від ступеня підготовленості дітей, від рівня їхньої активності, самостійності тощо.
I квартал (період)
- Складання простих речень за сюжетним малюнком за запитаннями
- Складання простих речень за демонстрацією дії за допомогою навідних питань і без них.
- Формування речень: з трьох слів за схемою: називний відмінок іменника + дієслово + додаток (Хлопчик взяв машину); з чотирьох слів за схемою: називний відмінок іменника + дієслово + два додаткових слова. (Дівчинка миє руки).
- Формування речень з однорідними: прикметниками (Груша жовта, солодка, соковита); дієсловами (Листя кружляють, падають, летять); іменниками (В саду збирають груші, яблука, сливи) .
- Формування структури складносурядних речень із сполучником «А» (Груша солодка, а лимон кислий).
- Складання описового оповідання про предмет з опорою на картинку або сам предмет за запропонованим логопедом зразком опису, який дитина повторює.
- Складання загадок-описів з поясненням їх змісту.
- Складання розповіді за серією (3-4) сюжетних картинок за допомогою питань.
- Переказ тексту за допомогою навідних питань.
- Переказ коротких оповідань ( 3-4 речення) з порушеною послідовністю членів речення із завданням відновити послідовність: називний відмінок іменника + дієслово + два залежних слова.
- Переказ тексту «ланцюжком».
- Переказ тексту без допомоги питань.
- Заучування напам'ять забавлянок, скоромовок, невеликих оповідань, загадок, віршів з урахуванням можливостей дітей, обумовлених конкретним мовленнєвим порушенням.
- Закріплення вміння дітей розуміти інтонацію, вловлювати її відтінки, визначати кінець речення, відрізняти розповідну питальну й окличну інтонацію.
- Заучування напам'ять невеликих діалогів.
II квартал (період)
- Формування вміння об'єднувати окремі висловлювання шляхом поширення речень за допомогою питань.
- Складання речень з однорідними додатками, однорідними присудками, з однорідними означеннями.
- Складання речень з дієсловами, з різними префіксами, з дієсловами доконаного і недоконаного виду.
- Складання речень зі словами « спочатку», «потім», «тому», «тому що», «щоб». (Спочатку випав сніг, а потім діти почали ліпити сніговика.) (Оля, телят, годує, телятниця; телятниця Оля годує телят.)
- Перетворення деформованого речення з опорою на картинки і без них.
- Складання речень за схемою без прийменників і з прийменниками: (Діти катаються на лижах.)
- Поширення речень шляхом додавання слів: діти катаються на санках; взимку діти катаються на санках; взимку діти катаються на санках з гори; взимку діти катаються на санках з крижаної гори.
- Складання описових розповідей за моделлю (графічного плану).
- Формування вміння ставити питання один одному за змістом оповідання, за змістом картинки.
- Переказ текстів без допомоги питань.
- Переказ коротких оповідань (5-6 речень), де речення пропонуються в порушеній послідовності з опорою на картинки, з роботою на фланелеграфі .
- Переказ оповідань, казок, діалогів в особах з передачею характерів дійових осіб.
- Удосконалення розмовного мовлення. Навчання вести нескладний діалог, спочатку на коротких діалогічних текстах, потім у вільних діалогах на задану тему.
- Складання розповіді дітьми з особистого досвіду за аналогією з почутим.
- Продовження роботи над інтонаційним оформленням, розуміння інтонаційно-смислової виразності, питальної, окличної та розповідної інто-нації, наголоси в словах.
III квартал (період)
- Складання речень за опорними словами, за схемою
- Поширення речень шляхом введення обставин причини, наслідку мети.
- Навчання дітей висловлювати одну і ту ж думку різними синтаксичними конструкціями.
- Складання речень з різними дієсловами, префіксами, за демонстрацією дій. Правильне вживання прийменників : « з -с », «до-від », «над-під», «за», «з », «через», «з-під ».
- Самостійне складання запитань до прочитаного, знаходження варіативних відповідей на одне і те ж питання, вибираючи з декількох варіантів найбільш відповідний до даної ситуації.
- Складання речень на певну тему, поширення і об'єднання їх в короткий розповідь.
- Подальше закріплення у дітей уміння складати розповідь - опис предмета. Зіставлення двох, а потім трьох протиставних предметів.
- Навчання складання оповідань за картиною з додатковими завданнями: придумати назву розповіді; закінчити розповідь; придумати початок;
розповісти про події від першої, другої, третьої особи.
- Складання розповідей за серією сюжетних картинок із додатковими завданнями: визначити послідовність подій на картинках; визначити причинно-наслідкові зв'язки; виділити головний сюжет.
- Складання оповідань на основі свого особистого досвіду з додатковим завданням (зміна особи, часу).
- Переказ текстів з опорою на знання, вміння дітей, вираження думок зв'язно і послідовно, використання найбільш уживаних слів або слів-штампів (хитра мордочка, незграбний ведмідь); висловлювання дітьми свого ставлення до вчинків товаришів, порівняння своєї поведінки з поведінкою героїв оповідань, казок.
- Удосконалення розмовного мовлення у вигляді діалогу (правильно і швидко задавати питання, добирати потрібні слова у своїх відповідях, повідомляти про виконане доручення).
- Удосконалення інтонаційно-смислової виразності при читанні віршів, загадок, казок, оповідань.
Шикун Тетяна Володимирівна,
вчитель-логопед вищої кваліфікаційної категорії
зі званням «вчитель-методист» |
