 Ніколи не пізно відчути
Музику серця в душі,
Ніколи не пізно згадати
Те, що забули усі …
Надія Пришляк
В українській родині з давніх-давен одним із сакральних оберегів була лялька-мотанка. Її можна було бачити в будь-якій селянській хаті. Такі ляльки виконували різні функції: охороняли житло, дітей, сон, берегли господарство. Малеча любила ними бавитися. Матеріалами для виготовлення ляльок служили: сіно, солома, дерево, трави, сухе листя, насіння, зерна. Секрети їх виготовлення передавались в родині від матері до дочки.
Вважають, що лялька є посередником між живими і тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею ще й з хрестом замість обличчя. Символічним є те, що лялька-мотанка не шиється, а робиться лише за допомого ниток, стрічок, шляхом намотування.
Раніше кожна дівчинка повинна була вміти робити цей оберіг, тому дівчата до цього ставились так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника.
Українська народна лялька є втіленням добра і лагідності. Це оберіг людської душі й долі, символ предків. Це сакральний символ Великої Матері, яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі.
Продовжуючи народні традиції ми запропонували батькам долучитися до мистецького міні-проекту з виготовлення лялечки для своєї дитини. Знайомтесь із творчістю та неперевершеністю творів народного мистецтва. Це і ляльки-мотанки виготовлені умілими руками батьків і вихованців ІІ молодшої групи № 10 «Карамельки» та середньої групи № 1 «Дзвіночок», а ще І молодшої групи № 8 «Смайлики», ляльки-травниці із групи № 6 «Метелики», красунечки ляльки-круп'янички, або як їх ще називають зерняточки із І молодшої групи № 7 «Карапузики» та ІІ молодшої № 5 «Бджілка», а про лялечки-веснянки дізнавалися та виготовляли вихованці середньої групи № 4 «Сонечко».
Долучилися до цього проекту і групи № 3 «Капітошка», № 2 «Ромашка» та № 9 «Зернятко». Завдання у них було складнішим, позаяк, вони найстарші серед дошкільної родини. А завдання було таким: власноруч створити ляльку для лялькового театру, а вже вихователі складуть авторську казочку чи оповідку. А актори, кожен із своєю лялькою, поставлять лялькову виставу для своїх молодших товаришів. У минулому році всім сподобалось і акторам і глядачам. Отже можемо говорити про нові хороші традиції у житті нашого Центру розвитку дитини. Більше фото тут. |
